Весільні рушники

Українська культура наповнена традиційними звичаями та обрядами, які супроводжували наших предків впродовж усього життя, від народження й до смерті. Звісно, що церковні свята, обряди календарного циклу й відзначення вагомих подій в житті людини не обходилось без спеціальних обрядових атрибутів, серед яких вагоме місце посідав вишитий рушник. Це водночас була і практична річ, і сімейна реліквія, і потужний оберіг.

Вишивка майстерно прикрашала рушники на весілля, створюючи дивовижні яскраві й монотонні орнаменти на полотні, що заворожують своєю красою, досконалістю. Ці атрибути займали почесне місце майже у всіх весільних обрядах, починаючи від заручин, пов’язування сватів, вінчання й до проводження гостей. Проте їх найбільша цінність не в зовнішній красі, а в незримій силі, що ховається в символізмі вишитих орнаментів, візерунків. Саме в них наші предки зашифровували свої знання про життя, Всесвіт, зв'язок людини зі своїм родом, тут вони кодували потужні обереги, що захищали б молоде подружжя, сприяли їх щасливій долі, вічному коханню.

Весільний рушник і обряди

Традиційне весілля широко використовує українські вишиті рушники на різних етапах цього торжества. Починається все від сватання, урочистих заручин, потім батьківське благословення, обряд із короваєм, перев’язування сватів, обряд дарування. Головним, звісно, є вінчальний або весільний рушник під ноги, на який стають під час самого обряду вінчання. Він має по середині бути чистим, без вишивки, адже це Боже місце. А ставали раніше на нього лише колінами. Саме цей виріб, вірили предки, визначає подальшу долю молодят, тому до нього було особливе відношення.

Ще велике значення мав весільний рушник рукобитний, його віддавала мати нареченої майбутньому зятю на знак своєї згоди. За традиціями він був найпишніший, вишукано розшитий візерунками особисто дівчиною. Вирізняється з поміж інших яскравістю й союзний рушничок, який використовували при перев’язуванні рук молодих на знак нерозривності їх зв’язку. Він символізував сімейне щастя, єднання на вік. Особливих обмежень по вишивці на ньому не було.

Окремо вишивали два «божники» для ікон, які використовувались при благословенні молодих під час весілля, вінчання. Вони мали пишні геометричні чи рослинні орнаменти, могли дещо відрізнятись для нареченого і нареченої у символіці, проте обов’язково були з яскравою червоною ниткою. Це додавало їм святковості, радості, що й мала наповнювати життя молодої пари.

Багато рушників використовувалось для короваїв, адже покласти хліб на «голий» стіл не дозволялось. Різнились хлібосольні рушнички орнаментом, розміром. Для головного короваю був найбільший та найвишуканіший виріб, для інших можна було використовувати простіші варіанти.

Раніше всі рушники для вінчання, весілля вишивала особисто сама наречена, готуючись заздалегідь до цього визначного дня. Рідше їй допомагала матір чи інші жінки, проте виключно з родини. Кількість приготовлених рушничків сягала 40-50 штук, і саме по майстерності їх виготовлення, пишності й кількості люди судили про працелюбність нареченої, достаток її родини.

Звісно, у наш час такої кількості вишитого традиційного текстилю не потрібно, достатньо 3-5 штук. Найголовнішим вважається рушник під ноги, який використовують у церкві чи під час офіційної реєстрації шлюбу. Люди кажуть, хто першим із наречених стане на цей рушничок, той і буде в сім’ї головувати.

Сучасні весільні рушники потрібні в наступних випадках:

• один при заручинах, ним перев’язують руки молодим чи віддають сватам;
• один під ноги – може використовуватись в церкві, на церемонії реєстрації, має зазвичай геометричний орнамент, надписи, проте ні в якому разі символічне зображення молодих (птахи, квіти), бо вони здатні самі затоптати своє щастя;
• один під весільний коровай – хлібосольний, з ним батьки зустрічають дітей після вінчання, він може бути щедро прикрашений голубами, лебедями, кільцями, квітами;
• два «божника» для ікон – використовуються в церкві під час вінчання, потім ними прикрашають в домі покуття.

Рушники на весілля – символіка й колористика

Перш ніж вишити чи придбати вишиті рушники на весілля під ноги, на коровай чи ікону, варто ознайомитись зі значенням символів, що на них можуть бути зображені.

1. Калина. Древній слов’янський символ жіночої вроди, сили й здоров’я, ягоди калини вишивають для безсмертя роду.
2. Виноград – у весільній тематиці це побажання плодючості, багатства молодій родині.
3. Дуб – сакральне для українців дерево, що символізує чоловіче начало, енергію й силу. Зображення гілочок дуба, що переплітаються з калиною, вказує на поєднання жіночого й чоловічого начала.
4. Троянди – знак відродження, безперервного руху самого життя. Древній символ Сонця.
5. Голуби, інші птахи – символізують не лише любов, сім’ю, вони бажають молодій родині миру, порозуміння, кохання.
6. Жар-птиця, павичі – додають родині сімейного щастя, енергії для створення міцної родини.
7. Дерево роду. Древній оберіг, що вказує на зв'язок поколінь, продовження роду й життя. Виконувався цей малюнок зазвичай червоними нитками.

Готуєтесь до найвизначнішого дня у своєму житті? Не встигаєте власноруч виготовити всі атрибути? Пропонуємо купити весільний рушник, виготовлений із любов’ю і турботою. ТМ «Фолк Мода» продає якісні обрядові рушнички за доступною ціною, виготовлені з натуральних тканин.