Унікальна українська вишивка – НИЗЬ


Цю вишивку називають – унікальною, адже в її основі закладена техніка «вперед голку», а саме вишивання виконується з вивороту. Представляємо вашій увазі –  вишивку «низь» («низинка», «низзя»).



Ця техніка займає провідне місце у вишивці південних районів Вінниччини, широко розповсюджена в інших районах Поділля та на Гуцульщині. За способом прокладання вишивальної нитки вона повторює ткання і є досить давньою.

Особливості вишивки

Як згадувалось вище: вишивка виконується з виворотнього боку.
Чому так?
Напрочуд є чимало містичних та технічних пояснень. Однак таке вишивання має практичне пояснення.
По-перше, завдяки цьому утворюється характерна неповторна фактура вишивки.
По-друге, вишивати щільні узори з лиця дуже важко, бо майже нічого не видно, тоді як з вивороту видно все і вишивати легше.

Щодо техніки вишивання «голка вперед», то вона виконується таким методом: на голку набирається певна кількість ниток полотна, потім пропускається необхідна кількість ниток, і так рядок за рядком.
Низь створює чіткі діагональні лінії, тому її візерунки дуже геометричні і характерні на відміну від хрестика, наприклад. Низь має декілька різновидів за технікою та напрямами виконання: проста і замкова, повздовжня і поперечна.

Проста низь

Для вишивання низі нитка закріплюється у правому верхньому кутку полотна. Вишивати починають згори до низу, направляючи нитку зверху до низу. Голку направляють вертикально донизу між нитками основи і кожного разу рахують кількість ниток полотна, визначену схемою.
За своєю геометрією низь зазвичай непарна: кількість ниток складає одну, три або п’ять.
Коли вишивка доходить до кінця ряду, голку перевертають, спрямовуючи догори і вколюють її через одну вертикальну нитку полотна. Потім продовжують вишивати за схемою. При цьому полотно не розвертають, а просто чергують напрям руху голки – вверх-вниз. Вишиваючи низзю дуже важливо не сильно затягувати нитку, а класти її м’яко, аби малюнок вишивки виходив дещо об’ємним та опуклим. Особливо важко починати орнамент низзю, а вже за кілька рядків, орнамент сам підказуватиме кількість ниток полотна й так ретельно можна буде вже не рахувати нитки.

Замкова низь


Низь вишивається шляхом поєднання різних довжин стібків, і коли довжина одного перевищує п’ять ниток, то із простої низі вона перетворюється на замкову. Звичайно, що 5 ниток – це умовно, адже крім довжини стібка варто враховувати й щільність полотна, й товщину вишивальних ниток. Втім, як правило, стібок-замок розташовується на кожній четвертій нитці тканини, а іноді вишивається вибірково, – стаючи окремим елементом орнаменту, – замок може змінювати місцерозташування для утворення красивих симетричних ліній.
Чим особлива?
Характерною рисою замкової низі є деяка «кучерявість» фактури орнаменту та широкі лінії візерунка.

Повздовжна низь

Нею вишивають вздовж орнаменту горизонтально, а вишивальну нитку укладають паралельно ниток піткання.
Повздовжною низю найчастіше вишивали пазухи сорочок.

Поперечна низь

Вишивається впоперек візерунку, так само чергуючи напрям згори-донизу й навпаки, а вишивальна нитка кладеться паралельно ниткам основи.
Таким видом низі найчастіше вишивали уставки сорочок-вишиванок.

Цікаві факти про низь

Найбільшого розповсюдження низь зазнала на Гуцульщині та Східному Поділлі. Проте й в інших регіонах України низь доволі часто зустрічається на одяговій вишивці:
  • у Прикарпатті, низь двоколірна – червоно-чорна, нею вишиваються уставки завширшки 5-6 см.
  • На Покутті червоною низинкою оздоблюють манжети у сорочках-вишиванках, котрі оздоблені біллю. Тут до червоної низинки додають синій, зелений, фіолетовий, чорний та рожевий кольори.
  • У Наддвірнянщині низь вишивали дуже тонкою вовняною ниткою – «маціданкою». Основними притаманними кольорами були рожевий та темний чорнильно-синій відтінки. Характерною особливістю жіночих сорочок цього регіону була уставка з верхньою «покрайницею» вищою за нижню.
Сьогодні відбувається справжнє відродження забутих та напіввтрачених українських традицій. Не оминають увагою майстри і вишивку. В мережі безліч майстер-класів щодо технік вишивання, у тому числі й низзю. Тому, якщо у вас виникає бажання долучитися до нашої культурної спадщини, не стидайтеся, цікавтеся, пробуйте, шукайте й у вас обов’язково все вийде!