«Народжені у сорочці»:

Сакральне значення української вишиванки

Вишита сорочка – один із символів нашої країни. Наділена великою силою, вона здатна творити дива. Кажуть, вишиванки навіть мають свої енергетичні поля… Геродот повідав світові, що скіфи ходили саме у вишиванках. Сорочки, вишиті спеціальними символами, носили козаки-характерники (деякі зразки збереглись до нині). Чумаки довіряли прання своєї сорочки лише одній-єдиній  дівчині. А воїни УПА носили з собою чорні вишиванки на випадок раптової смерті. То що ж за сила криється у тих вишиванках? І що насправді означає вислів «народитися у сорочці»?

Мало хто відає, звідки прийшла та краса до людей. Краса вишиванки, яка здатна захищати та рятувати людей від зла…

Ті давні часи, коли настало у нашім краї лихо страшної чорної хвороби, вже й старожили не пам’ятають. А було таке, що враз почав люд вимирати: ото іде людина і раптом впаде, почорніє. Пропадали сильні чоловіки, жінки, і малі діти. І ніхто не міг розгадати причини тої хвороби.

Так в одній сім`ї залишилась наймолодша з п’яти дітей дівчинка Христя. Мати, що недавно овдовіла, не тямила себе з горя, коли побачила, що й остання дитина почала чорніти. Та одного разу завітала до неї в хату старенька бабуся. Їй стало шкода Христі і та пошепки звернулась до жінки: «Що помирає остання? А могла б і жити». Мати аж здригнулась. «Повідаю тобі тайну тої страшної хвороби. Але присягни, що не обмовишся. Знай, що послав чорну смерть Господь Бог. Грішників багато зросло. Сказав Бог умертвити всіх, на кому нема хреста. Ти тяжко перенесла смерть родини, то дам тобі раду. Вишивай на рукаві, на пазусі і всюди хрести. Та лиш чорні або червоні, щоб здалеку видніли». Одягнувши таку вишиванку, дівчинка почала одужувати.

«Шийте, шийте хрести, люди... Вишивайте, будете жити» - Кричала мати. Та ніхто в селі не вірив у таке диво. Тоді вона взяла на руки малу Христю і забила в дзвін на сполох. За хвилю всі збіглися. «Не вірите! Дітей мені ваших шкода»! І зірвала з дівчинки сорочку. Та на очах зчорніла і вмерла. З тих пір люди почали вишивати сорочки собі і своїм дітям – як оберіг, як чудодійну одіж.

Ця стара легенда, більше схожа на казку, побутувала на Полтавщині. У ній, як і багатьох схожих оповідях, показано особливе ставлення наших предків до вишиванки, наділеної незвичайними, чудодійними властивостями. У надприродну силу вишиванки справді вірили. І не дарма.

Українці, які у післявоєнні роки поверталися з концтаборів, розповідали дивовижні історії. Про те, як наші дівчата рятувались від загибелі у тюрмі, просто одягнувши рідну вишиванку. Народна майстриня Тетяна Черненко, не називаючи прізвищ відомих клієнтів, розповідає, як вишиті («закодовані») нею сорочки буквально змінювали поведінку, а отже й долю їх власників.

 

Вишиванка творить гармонію! Буквально.

Це відчувається візуально, але також доводиться науковими методами. Виявляється, вишиванка має таке потужне енергетичне поле, що його навіть можна зафіксувати спеціальними приладами.

У 2012 році наукові працівники Національного музею народної культури Івана Гончара, що у Києві, здійснили незвичайний дослід. "Ми вивчали, як народний одяг впливає на енергетику людини. Коли ми робили зйомку аури в звичайних футболках і джинсах, а через 15 хвилин у народному одязі, енергетичне поле збільшилось у два рази, - розповідає заступник директора з науково-фондової роботи Юрій Мельничук. – Народний одяг посилює ауру. Особливо якщо він повністю рукотворний, тобто, з домотканого полотна. Народний одяг також латає ауру, поле стає рівномірне. Вишивка і ткання притягують сильну енергетику".

Вишитий одяг, що красиво виглядає та з виворітного боку має правильний контур, гармонізує енергетику людини. «Надприродні» сили вишиванки астроном Тарас Дрібнюк пояснює так: «Орнаменти, нанесені на одязі, несуть у собі інформаційну вістку про дотримання в нашому біополі певної гармонійної структури. Іншими словами вібраційна спіраль орнаменту надає йому коливальний контур, що узгоджує природні коливання як електромагнітного поля людини загалом, так і окремих її органів з електромагнітним полем Землі, а через нього – з іншими полями Всесвіту»*.

 

Сорок енергій

Здавна люди вірили, що наше тіло складається з трьох вимірів – астрального, фізичного та душі. Саме у фізичному тілі ми найгостріше відчуваємо вплив оточення та доторкаємося до матерій, тому його необхідно захищати від чужої, часом згубної енергетики. В Україні новонародженим завжди дарували крижму – символ сорочки: дитинку немов зодягали у світло, адже білий колір символізував весь його спектр.

Та до семи років діти взагалі не потребують вишитого одягу: колись їх вважали безстатевими ангелятками, які носили довгий білий одяг, оскільки ще не мали енергетичного захисту**. Далі, коли дитина підростала, сорочку їй вишивали переважно рослинними та зірковими орнаментами, які оберігали її здоров`я.

У слові «сорочка» закладено сорок енергій, що, за давніми віруваннями, надавали повну опіку небес. Форма сорочки нагадувала містичну для наших пращурів фігуру – квадрат: повністю закритий простір, що захищає свого господаря від негативного впливу оточуючих. Квадрат – символ божественного простору.

Відомо, що найдавніші сорочки складалися саме із шести чотирикутників різної величини, співвідношення між якими давало так звану золоту пропорцію. З`єднували чотирикутники між собою чорними нитками у формі хрестиків. Адже хрест був наділений силою «розтинати», знищувати злу енергію, а чорний колір її поглинати.

Тож недарма в Україні людей, яким таланить у важких життєвих ситуаціях, щасливчиків, називають «народженими в сорочці». За цим висловом криється глибокий зміст.

 

Обряд «закривання» сорочки

Секрет криється не лише у формі полотна, а й у системі символів, нанесених на сорочку. Відома дослідниця Марія Чумарна розповідає, як у давнину українки, що чудово вміли вишивати, володіли «мовою» орнаментального письма. У вишивальниць були також таємниці, пов’язані із так званим «закриванням» сорочки: цей магічний обряд вивершення, закінчення, «закривання» був присутній й у інших видах діяльності. Наприклад, чоловіки завершували будівництво будинку так званою «квіткою». А вишивальниця залишала в потаємному місці свій «замочок» - особливий оберіг від чужого ока. «Щоби  точно  «закодувати»  сорочку,  достатньо  лише  чистоти  намірів,  любові,  а оте  «внутрішнє  чуття»,  як  ми  називаємо свою  підсвідомість,  само  підказує,  як  і  що робити.  Недаремно  казали,  що  не  всі  жінки  чи  дівчата  могли  вишивати.  Бо  тим,  у кого  наміри  чи  почуття  не  були  настроєні на  «космічні  струни»,  магія  вишивання  не відкривалася». Траплялося, що жінка не могла «закрити» вже готову сорочку: це означало що у чомусь була порушена цілісна гармонія.

Наші бабусі знали звичай, що нова вишита сорочка повинна була «відлежатись». Насправді енергетичне поле виробу мало згармонізуватись з енергією людини, яка носитиме вишиванку.

Важливе значення тут має і тканина. Натуральні лляні та бавовняні полотна гармонізують та приносять спокій, адже є приємними для людини у всіх значеннях.

 

Вишиванку ми обираємо інтуїтивно

Таке шанобливе, делікатне ставлення до вишиванки побутувало у нас споконвіків. Не просто як до одягу, а як до виробу, наділеного енергією роду та рідного краю; як до символу, що відображає найкрасивіші традиції і володіє цілющою силою.

Жінки-вишивальниці, які є справжніми майстринями, наділеними талантом від Бога, здатні «відчувати» вишиту сорочку. Розрізняти вироби за енергетикою, бачити їх «біополя». Тетяна Черненко в одному з інтерв’ю так відзивалася про полтавську вишиванку: «Вона ж енергетично надзвичайно сильна! Вона абсолютно чиста, адже внутрішня сторона вишиття – та, якою ми приймаємо енергію з Космосу, не має вузликів. Тож виворіт фактично не відрізняється від лиця. 
Скажу більше – кожна сорочка живе у своєму енергетичному просторі. Ось ця (показує на одну зі своїх робіт) має втричі більше сили, ніж я. Он та, скраю – ще сильніша! Ви навіть не уявляєте, наскільки це важливо знати… Таку сорочку мала б вишити своєму чоловікові кожна українка. Тоді у родинах панували б лише любов і повага... Натомість он ту таку сорочку радила б купити кожному, хто часто виступає перед великою аудиторією».*** Кажуть, обираючи для себе вишиванку з-поміж великого розмаїття, люди знаходить «свою» просто інтуїтивно. Код, зашифрований на ній, притягує…

Тож, обираючи, чи вишиваючи сорочку для рідної людини, добре придивляйтеся до її орнаментів і кольорів. Цікавтеся значеннями символів. (Тут може відкриватись посилання на попередню статтю про 12 символів) Беріться за вишивання лише з чистою душею та світлими думками. «Закодовуйте» добро і радість у вишиванку. Адже така сорочка справді зігріватиме душу і оберігатиме її своєю силою.

            Одягайте вишиванки, бережіть себе та будьте красивими!

 

* Леся Тугай, «Галичина» Хочеш бути здоровим – носи вишиванку// Українські скарби.

** Лариса Попроцька Народжуйтесь у вишиванці//Українська газета. №45 (185).

*** Надія Новак – каже майстриня Тетяна Черненко// 20 хвилин. 17.09.2011.

12 серпня 2016 р.
Надія Понятишин
Відгуки
    Залишити відгук
    Уведомить о понижении цены
    Замовити дзвінок

    Будь ласка, напишіть свій номер телефону і ми Вам зателефонуємо.

    Реєстрація

    Реєструючись, ви погоджуєтеся з Угодою користувача і Політикою конфіденційності